Саме під таким гаслом в рамках місячника, «Шевченкіняна крокує Надіртишшям», в Павлодарському Будинку дружби пройшла літературно-музична композиція, на честь 205 – річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.В затишному концертному залі до початку дійства і по його завершенню, бажаючі могли оглянути книжкову виставку з творами Кобзаря і творів про нього. Одних лише Кобзарів, різних періодів видань, тут нараховувалося п'ятнадцять.До початку програми в залі лунали музичні мелодії та пісні (аудіо) на Тарасові слова.Як завжди, в мистецьких програмах Павлодарського Товариства української культури ім. Т. Г. Шевченка, розпочав програму український народний хоровий колектив, піднесено виконавши низку популярних пісень на слова Великого українця. Сере яких виділялися пісенні твори: «Думим мої, думи», «Реве та стогне Дніпр широкий», «По діброві вітер виє», «Заповіт».Пісенну естафету у дорослих перебрали учні Школи національного відродження імені К. Даржуманова, виконавши низку пісень на слова дідуся Тараса, супроводжуючи віршованим монтажем із поезії ювіляра і поезії сучасників про Кобзаря.Учасників свята привітав заступник голови Асамблеї народу Казахстану Павлодарської області Жетписбаєв С. К., відзначивши, що творчість Шевченка посіла одне з важливих місць і в історії, літературі та мистецтві Казахстану. Крім того, пан Жетписбаєв підкреслив, що українська громада Павлодарської області щорічно достойно вшановує п’янять свого знаного земляка, ініціонує чимало заходів з цієї нагоди на теренах області, І взагалі, активісти українського громадського об’єднання вносять свій вагомий внесок у справу зміцнення дружніх зв’язків між народами Казахстану і України, свято виконують заповіт свого співвітчизника.
ВІА бандуристів, «Чарівні струни», котрі нинішнього року відзначають своє десятиріччя від дня створення ансамблю, подарували присутнім чарівні пісні на слова іменинника, а також колоритні українські народні пісні.
Слід констатувати, що на сцені домінували діти і молодь: вокальні гурти: «Лілея», «Калинове намисто», «Барвінок», дуети, тріо і окремі виконавці, виконували пісні на слова Т. Шевченка. А переможці обласного конкурсу декламаторів, завоювали право виступити на «великій сцені». І знову продемонстрували свою майстерність у декламуванні: Софія Головчук, Артем Луцик, Марина Саєнко, Ярослав Парипса, Руміна Ахметова.
Черговий раз майстерно виступив на святі вокальний гурт, «Джерела», який складається із мам і одного тата, діти котрих навчаються в українському відділенні школи національного відродження. Ідея, про створення такого співочого колективу, належить вчительці школи Юлії Єфімовій, вона і керує цим незвичайним колективом.
Учасники Шевченківського свята бурхливими оплесками стрічали дебют Тетяни Саєнко з юною донькою Мариною, котрі вдало виконали пісню композитора І. Шамо, «Три поради».
Як завжди були на висоті творчого потенціалу юні сестри Софія і Віра Головчуки, виконавши пісню, «Зоре моя вечірняя», з якою вони у серпні минулого року посіли перше місце у міжнародному фестивалі – конкурсі, «Талановиті діти України» (м. Київ). А вже на початку березня поточного року, тріо сестер Головчуки, Софія, Віра, Надія, завювали Гран-прі у Міжнародному багатожанровому конкурсі - фестивалі (м. Павлодар).
Ну і знову порадував своєю співочою завзятістю ветеран хорового колективу і його ведучий соліст, дипломант обласних і республіканських фестивалів Анатолій Нвмивака, який щойно відзначив своє 70 – ліття від дня народження, виконуючи сольні, в дуеті і тріо українські народні і жартівливі пісні.
Слід зазначити, що кожна пісня супроводжувалася показом відео кліпів.
Ведучі програми послідовно і доступно торкалися історії життя і творчості Кобзаря, особливо зупиняючись на періоді його перебування в Казахстані.
Образи казахів, картини природи Приаралля і Західного Казахстану Т.Г.Шевченко втілив у мистецькій і літературній творчості, зокрема в поезії «У Бога за дверми лежала сокира», у повістях «Близнецы», «Варнак», «Несчастный», Щоденнику та ін.
Адже казахи вважають Шевченка своїм поетом, який змалював їх із великим співчуттям, болем і протестом.
Про засланого поета, «акина Таразі» складено чимало народних легенд.
Відомий казахський письменник Габіден Мустафін відзначав, що Шевченко практично був першим поетом та художником на казахській землі, ставши відомим акином Таразі. Він фактично був і першим послом України в Казахстані.
Торкаючись цього періоду життя Тараса Григоровича, Софія Головчук виконала пісню на казахській мові, «Айтим салем Каламкас». А тріо у складі Галини Григоріаді, Насті Поцілуєвої, Ганни Єшмекової подарувало глядачам пісню, «Уш конир».
Глядачі стоячи стрічали бурхливими оплесками та вигуками «Браво» повідомлення ведучих про учасників та керівників програми: Тамару Дорошенко і Дмитра Козлова, відповідно, керівника і акомпаніатора народного хорового колективу; Галину Григоріаді, керівника і солістку ВІА бандуристів «Чарівні струни» і вокального гурту, «Калинове намисто»; Юлію Єфімову вчительку Школи, художнього керівника вокального гурту «Лілея», «Джерела», «Барвінок, та окремих виконавців; автора сценарію, Михайла Парипсу.
Та і самі ведучі святкової програми, Вікторія Ескендірова і Анатолій Невмивака, провели її на відповідному творчому рівні.
Завершилася двогодинна програма, як говорять, на одному диханні, піснею Зведеного хорового колективу (дорослі. молодь, діти) Павлодарських авторів, поет Михайло Гапон, композитор Олег Лєнський.

Материал взят со сторінки  на Фейсбуці М:Парипси, керівника Українського товариства імені Т. Г. Шевченка